Максимальна увага – формуванню  промислової політики

Максимальна увага – формуванню промислової політики

20 листопада 2012

На фоні  складних суспільно-політичних і соціально-економічних процесів, які відбуваються в Україні, нам необхідно проаналізувати ситуацію в об’єктивному,  системному,  деполітизованому ключі. Необхідно висловити щирі слова подяки нашим партнерам – установам Національної академії наук України, Інституту економіки та прогнозування, Інституту промисловості, Національному інституту стратегічних досліджень, експертам асоціацій, об’єднань промисловців, підприємців, роботодавців України за активну участь в підготовці аналітики, яку ми нині обговорюємо.

Щодо основних макроекономічних показників. Починаючи  з другого півріччя поточного 2012 року, в Україні  з’явилися серйозні тенденції  зниження темпів розвитку промислового виробництва та ВВП.  За 9 місяців поточного року по відношенню до аналогічного періоду 2011р. темпи зростання обсягу промвиробництва знизилися на 1,2%. У  вересні 2012р.  по відношенню до вересня 2011р. індекс обсягу промислової продукції дав мінус 7 пунктів. Це,  безумовно,  вплинуло на показники ВВП, і третій квартал поточного року порівняно з аналогічним  минулого продемонстрував  мінус 1,3%.  Наш прогноз зростання ВВП до кінця року – 1-1,5%.

В галузях також  негаразд, особливо це видно  по експортерах –  гірничо-металургійному комплексу, частково машинобудуванню тощо.  За 9 місяців поточного року легка промисловість  втратила  8,2%, металургія – 4,5%,  нафтопереробка  та нафтохімія –  24,6%.  За вказаний період  від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі України склало мінус 11,4 млрд. дол., для порівняння, в 2011 на цей період було мінус 9,6 млрд. дол. Динаміка прямих іноземних інвестицій і за 9 місяців –  мінус 8,9%, в країну надійшло близько  4 млрд. 320 млн. дол. прямих іноземних інвестицій, минулого року на цей період було 4 млрд. 740 млн. дол.

Дуже серйозна проблема – позиція  національного виробника на внутрішньому ринку,  особливо на фоні погіршення світової кон’юктури на традиційний український експорт. Поки що динаміка  зростання обсягів роздрібного товарообігу позитивна, вона  складає  15% по відношенню до минулого року. Але відомо,  що велика частина цього приросту зумовлена збільшенням питомої ваги імпорту.  В цифрах це виглядає так: в 2004р.  питома вага продукції українських підприємств  на внутрішньому ринку складала  71%, у 2012р. –  56%. Тобто, на внутрішньому ринку ми споживаємо близько  44%  імпортної продукції.  Від’ємне сальдо торгівлі промисловою продукцією за 10 років збільшилося в 50 разів. Якщо в 2001р. цей показник складав  мінус 0,4 млрд. дол.,  то в 2011 – мінус 20,6 млрд. дол. Особливо  гостро виглядає ситуація  на внутрішньому ринку споживання товарів   непродовольчої групи.  В 2011р., за нашими даними, українці придбали імпортні  товари споживання на суму 133,4 млрд. грн. Практично 10% нашого ВВП ми спрямували на фінансування робочих місць за кордоном.   Питома вага таких товарів, як одяг і взуття,  на внутрішньому ринку складає  89-96%.

Такі цифри  пролунали на нараді в Дніпропетровську за участі Президента України В.Януковича,  з цього приводу були видані  відповідні доручення. Їх  треба переводити в чітку систему програм імпортозаміщення, локалізації виробництва. Розвинутий внутрішній ринок – це мінімізація  зовнішніх ризиків. Як підтверджує досвід 2008-2009 рр., ті держави, які мали розвинене внутрішнє виробництво, платоспроможний внутрішній ринок, зуміли мінімізувати  негативний  вплив кризи.  

Ми абсолютно поділяємо стурбованість Державної податкової служби і Національного банку України щодо  тіньового обігу фінансових ресурсів. За даними ДПСУ,  в тіні знаходиться порядку 350 млрд. грн.,  щорічно країна втрачає до 100 млрд. грн. у зв’язку з непрозорим, з елементами корупції,  трансферним ціноутворенням і  оподаткуванням офшорних операцій.

Хочу звернути увагу на доручення В.Януковича з  реалізації якісної промислової політики. Ми вивчали досвід інших розвинутих країн і помітили дуже серйозну тенденцію:  в ХХ1 столітті, в епоху глобалізації та відкритих ринків  країни змінюють парадигму своєї стратегії і максимально концентрують увагу на формування конкурентоспроможної промислової політики. Не так давно Європейська комісія затвердила стратегію «Європа - 2020», де ключовий пункт є таким: «Промисловість стоїть в центрі моделі зростання економіки ЄС». Наприкінці 2011р. президент США Б. Обама сказав:  «Якщо ми хочемо здорову зростаючу економіку, нам потрібен здоровий виробничий сектор».  Таким чином ми бачимо,  наскільки серйозно формуються умови одного з стратегічних напрямків розвитку країн «великої сімки» –  промислової політики, і йдеться,  як мінімум, про  три головних вектори. Перший – міжнародна конкурентоспроможність національної продукції, що в умовах інтеграційних та глобальних змін в світовій економіці  має принципове значення. Другий пункт – це експортна експансія. Третій – розвиток конкурентоспроможного  внутрішнього виробництва,  захист внутрішнього ринку і підтримка експорту.   Україна як держава, яка має величезний науково-технічний,  промисловий, кадровий потенціал, має також реалізувати  сучасну конкурентну промислову політику.

Дуже важливою є проблематика банково-фінансової,  грошово-кредитної системи.   Ми однозначно вітаємо зусилля  Національного банку з зниження темпів інфляції, виконання зовнішніх і внутрішніх фінансових зобов’язань з обслуговування державного боргу. Однак   дуже  необхідно,  щоб в рамках  діалогу з бізнесом уряд, парламент,  НБУ  приступили  до  кредитування  реального сектору економіки. Економіка, згідно об’єктивним законам,  без доступу до кредитів, без наявності обігових ресурсів розвиватися не може, я вже не кажу про інфраструктурні інвестиційні проекти. Фахівці відмічають серйозні протиріччя,  коли ми декларуємо низькі темпи інфляції,  навіть з елементами дефляції за 9 місяців – 0,3%, Національний банк тримає облікову ставку на рівні 7,5% річних, а реальна  ставка кредитування добігає  20% і вище.

Необхідно провести серйозну дискусію щодо правильності  монетарної та інфляційної політики. Світовий досвід демонструє, що держави,  які розвиваються,  яким  треба концентрувати ресурси за  пріоритетними напрямками, вважають  інфляцію 6-7-8%  здоровою.  Вона дає  можливість економічного розвитку без негативного впливу на споживчий ринок, стимулює створення  робочих місць,  виробництво конкурентоспроможної продукції.

Нас турбує  безпрецедентна монополізація внутрішнього ринку України, особливо в сфері енергетики, транспорту, ЖКГ.  Це  дає негативний ефект в контексті конкуренції, підвищення вартості виробництва, зниження якості товарів і послуг. Ми просили би антимонопольний комітет  звернути на це увагу.

В центрі нашої уваги постійно знаходиться тема державних закупівель. За прогнозами, в 2012 році їх загальний обсяг  з усіх рівнів  бюджету буде складати порядку 363 млрд. грн.,  це величезний портфель замовлень. Однак система державних закупівель у Україні залишається непрозорою, вона не  спрямована  на підтримку і завантаження власних підприємств. Наприклад,  в першому кварталі 2012р. 106 млрд. грн. держзамовлення, тобто 59% від загального обсягу,  було оформлено за  принципом одного виконавця. Є відповідні доручення Президента України, КМУ подав  законодавчу ініціативу  в парламент. Йдеться про внесення змін в умови проведення конкурсів, торгів:   учасник,  який претендує на виконання державного замовлення, повинен мати власне виробництво чи центр обслуговування на території України. Державні замовлення повинні працювати так,  щоб максимально завантажити українські підприємства, що спроможні виробляти конкурентоспроможну  продукцію не всупереч наших зобов’язань  перед СОТ.

Ще одна актуальна тема –  інноваційний технологічний розвиток економіки.  На цей час питома вага інноваційної продукції в загальному обсязі реалізованої продукції в Україні складає 3,8%, а в розвинених країнах це 75-80%. Питома вага України на світовому ринку високотехнологічної продукції складає близько  0,1%, для порівняння:  Китай – 35%, США – 12,6%, Сінгапур – 11% тощо. Країна, на жаль,  втрачає інноваційну складову, в тому числі через брак інвестицій, коштів для модернізації.

Хотів би привернути нашу спільну увагу до питань корпоративної безпеки, захисту прав власника, інвестора. Потребує вдосконалення судова система. Вводиться в дію кримінально-процесуальний кодекс, який є дуже складним  з точки зору виконання. Однак це крок до зміцнення верховенства права, він має найпринциповіше значення для формування ефективного інвестиційного клімату.  

В УСПП створена  експертна рада з питань корпоративної безпеки, в неї входять представники  РНБОУ, Генеральної прокуратури, СБУ, Міністерства внутрішніх справ, Національно-правової академії, експерти бізнесу. Зараз  ми будемо дуже серйозно підсилювати напрямок правового захисту.  

Підтримки потребує малий і середній бізнес. На часі формування і затвердження національної програми підтримки розвитку підприємництва. Така була  в попередні роки,  вона зробила свій позитивний внесок. Проблема з проблем – втручання в діяльність бізнесу  контролюючих структур, яких сьогодні в Україні налічується до  70, більше всіх в  СНД.  За нашими підрахунками, в Україні працює порядку 350 тис. працівників з контрольними і дозвільними функціями. Ситуацію треба змінювати. Про це неодноразово висловлювався Президент країни В.Янукович, вимагаючи  від правоохоронних органів не втручатися в діяльність бізнесу, тим більш за межами закону.  

В державі повинна діяти об’єктивна система моніторингу за законодавством і практикою його застосування. Ось вже 2 роки є чинним податковий кодекс. Нажаль,  на сьогоднішній день так і немає консолідованої об’єктивної аналітики, як податковий кодекс вплинув на ділову активність, інвестиційний клімат, створення нових підприємств, збільшення суб’єктів підприємницької діяльності, робочих місць. Це треба дуже серйозно відпрацювати разом з урядом: запровадити моніторинг резонансних законів, оперативно вирішувати проблеми, що виникають. Таке питання треба вирішувати в рамках діалогу влада-бізнес, включаючи механізми державно-приватного партнерства.

Саме тому УСПП розробив і буде пропонувати уряду план програмних дій, який буде нашим внеском в розробку державної стратегії економічного розвитку в контексті ризиків, які є дуже серйозними для економіки та суспільства в цілому.  План першочергових заходів повинен втілюватися в життя в дуже стислі терміни. Пакет пропозицій промисловців і підприємців   з урахуванням доповнень він буде надісланий на розгляд Президенту України, уряду, Верховній Раді. Маю надію, ми разом будемо  працювати над його реалізацією.

Анатолій Кінах, голова ООРУ, президент УСПП, народний депутат України


до списку новин

Представлено директора виконавчої дирекції ФССУ
Об’єднання організацій роботодавців України (ООРУ) вітає призначення директора виконавчої...

Приєднатися до ООРУ