Наполягаємо на створенні при КМУ експертної громадської ради для супроводження реформи охорони здоров’я

Наполягаємо на створенні при КМУ експертної громадської ради для супроводження реформи охорони здоров’я

19 квітня 2018

Відбулася робоча нарада роботодавців, медичної спільноти  та експертів з питань впровадження реформи охорони здоров’я


 


На фото – В.Симоненко та А.Кінах

Голова Об’єднання організації роботодавців Анатолій Кінах

Минуло кілька  місяців з моменту, коли закон про фінансові гарантії медичного обслуговування населення набув чинності. Сторона роботодавців неодноразово висловлювала думки, що цей закон не можна вважати  повноцінною реформою. Він  не дає відповіді на питання, як буде змінена законодавча база сфери охорони здоров’я, звідки і в яком обсязі візьмуться ресурси, як вирішиться кадрова проблема, якими є  прогнози наслідків запропонованих новацій. І головне – як закон  пов’язаний з платоспроможністю українських громадян нині і в перспективі. До речи, цей фактор не обговорюється взагалі, однак він є вирішальним, і люди справедливо побоюються, чи будуть їм доступні взагалі  медичні послуги після впровадження всіх новацій.  

Україна стала країною швидкої депопуляції.  Якщо в минулому 2017р.  ми втратили 198 тис. фактичної чисельності населення, то тільки в січні ц.р., за офіційними даними, нас стало менше на 21,5 тис. За даними ВООЗ, за цими тенденціями Україна входить в десятку найгірших держав світу поруч з Чадом, Лесото, Сомалі тощо. Безпрецедентною стала трудова міграція. І, нажаль, недосконалість  системи охорони здоров’я, недолугість реформ в цій сфері  – одна з найголовніших причин такого стану справ, який, безумовно, треба розглядати комплексно.

Вже тривають серйозні зміни старої системи, а ми навіть не знаємо «діагноз» стану здоров’я населення. Останній перепис населення був в 2001 році, хоча в світі рекомендують робити це раз в 10 років. В Україні не роблять Національну доповідь щодо  стану здоров’я населення, і ми лише приблизно уявляємо  динаміку захворювань, виникнення нових, розповсюдження,  «вік» хвороб тощо. Це дуже небезпечні речи.

 В умовах незрівняного  падіння якості державного управління саме ми – ділова і фахова громадськість – не маємо допустити, щоб реформа охорони здоров’я перетворилась в експеримент над громадянами.

Ми мусимо дати об’єктивну деполітизовану оцінку тому, як тривають зміни в сфері охорони здоров’я, як можна мінімізувати ризики, які зустрічаються на цьому шляху. Саме тому тут зібрали представників Об’єднання організацій роботодавців України, Української федерації роботодавців охорони здоров’я, Національної академії медичних наук,  медичних закладів та громадських організацій медичної спільноти.  

Заступник голови Ради Української федерації роботодавців охорони здоров’я Володимир Симоненко.

Роботодавці, які наповнюють бюджети країни, повинні мати більше повноважень щодо впливу на визначення витрат в сфері охорони здоров’я. Треба чітко визначитися, як ця сфера буде фінансуватися – з бюджету, за рахунок громадян, з різних джерел, визначити пропорцію та дотримуватися їх. Зараз співвідношення таке – 3,3 % ВВП, або близько 90 млрд грн. складає бюджет сфери охорони здоров’я, решта платять  громадяни. В будь-якому разі – зростання економіки та бюджету піде на користь медичній галузі.





Проректор Національної медичної академії ім. П.Шупика Олександр Толстанов    

Дуже важливо довести до відома людей,  що  медична громада ще в 2016 р. підготувала проект Концепції побудови нової національної системи охорони здоров’я України, яка запропонувала інноваційний підхід до формування СОЗ, поетапну реалізацію з визначенням першочергових дій, забезпечення соціально справедливості. Українська медична експертна спільнота визнала цей документ дуже актуальним і вирішила спиратися на проект Концепції в подальшій роботі, намагаючись його затвердження. Був проведений  всеукраїнський форум охорони здоров’я, який також схвалив  ці підходи. Ми залучилися підтримкою народних депутатів. Але потім ініціативу в руки взяв КМУ, якій не захотів працювати з медичною громадою і експертами. Метою нашого підходу є три кити – якість, своєчасність та доступність медичних послуг. Коли я замислююсь про  підходи запропонованого урядом, я не бачу цих трьох китів.   Охорона здоров’я – це складна система, яка має особливості в межах держави, регіону, міста і селища, в якій має бути продумані питання розвитку науки, освіти, статусу лікаря і медперсоналу, усі деталі фінансування. Пропоную докласти зусиль, щоб ухвалити Концепцію!





Засновник Української медичної експертної спільноти Ігор Найда

Мені здається, такими діями,  які ми зараз спостерігаємо, ведеться війна проти українського людства. Як врятуватися? Потрібно діяти в команді, об’єднати усіх роботодавців і профспілки сфери медицини, експертів, фахівців. Треба шукати засоби донести нашу позицію до влади, шукати вплив на тих адекватних її представників, які зможуть її реалізувати.




Заступник голови Ради Київського відділення Української асоціації сприяння охорони здоров’я населення Святослав Ханенко 

Вважаю, що Українська асоціація сприяння охорони здоров’я населення та Українська медична експертна спільнота – ось найкращі майданчики для допомоги владі здійснити не фейкову, а справжню реформу охорони здоров’я. Саме їм під силу  розробити засади Національної стратегії системи охорони здоров країни, вкрай необхідний, програмний, ретельний, на довгу перспективу підготовлений документ.

Безумовно, головне питання реформи –  це фінансування. Офіційно 52,4% витрат домогосподарств в 2016 р. йшло на медичні послуги, в 2017 р. є дані – вже 65%. Що буде далі?   Сфера потребує багатоканального фінансування, треба обов’язково вводити медичне страхування.



Начальник лікувально-організаційного управління НАМН Ігор Шкрабанець   

Представляючи медичну академію наук, я не перестаю дивуватися, як можна було затівати реформу охорони здоров’я і ні словом, не ділом не згадати про медичну науку. Навіть якщо закон 6327 тільки початок перетворень, він так само не міг не торкнутися науки.

І ще переконаний, ми не маємо зосереджуватися лише на медичних проблемах. Мета реформи – демографічна безпека країни, збереження та примноження людського та трудового потенціалу. Не можна упускати комплексність, багатогранність процесів, в яких охорону здоров’я треба розглядати як мінімум разом з економікою.




Президент Українського медичного клубу Іван Сорока   

Тут правильно говорилося про те, що треба мінімізувати ризики реформування. Їх дуже багато. Зараз активно міняється первинна ланка медичної допомоги. Але вона тісно пов’язана з вторинною та  третинною (спеціалізованою), хіба їх можна розривати? Є велике занепокоєння щодо електронної реєстрації історії хвороб пацієнтів, чи пройде вона від села до міста без напружень і  втрат ? В великій масі не готові до нових функцій сімейні лікарі, їх цьому  не вчили.  Треба нарешті відновляти національні програми.




Заступник голови міської ради профспілок медичних працівників України Сергій Кубанський

Крім пацієнтів, ми мусимо врахувати й інтереси медиків. Зараз немає ніякої конкретики щодо статусу сімейного лікаря. Певні служби ліквідовуються невідомо з яких причин, як цих людей працевлаштовувати, перенавчати?  Нарешті, мушу повідомити, що в країні немає галузевої угоди між профспілками, роботодавцями та міністерством охорони здоров’я.




Начальник управління охорони здоров’я Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації Данієль Карабаєв

В нашому районі протягом певного часу впроваджувався пілотний проект з реформи сфери охорони здоров’я, і я б хотів прийти сюди з відповідями, але в мене просто більше  запитань. Мене, як і багатьох в цьому залі, хвилює постать сімейного лікаря. Ви знаєте, він має укласти угоду з 2-мя тисячами  людей. Але якщо вони не підпишуть таку? Як їх лікувати? Як цьому доктору платити зарплату? Складних випадків буде багато, особливо на першому етапі.

Чомусь в процеси не включається місцева влада, від неї так само багато залежить. Київ не визначився з швидкою допомогою, а вже час.

Підсумкове слово голови ООРУ Анатолія Кінаха

Враховуючи складні проблеми, за яких реалізується так звана  реформа охорони здоров’я – системна соціально-економічна криза, безпрецедентне зниження рівня державного управління, фактор часу тощо, зробимо висновки: треба діяти лише сконсолідованими методами, шукаючи можливості діалогу з владою. Пропонується кілька конкретних кроків:

  1. Створити високу робочу групу роботодавців, експертів та громадських структур сфери охорони здоров’я.
  2. Доручити їй:
  • постійний моніторинг ситуації з впровадження закону 6327 та деяких нормативних актів до нього;
  • підготовку пропозицій з мінімізації ризиків цього етапу змін сфери охорони здоров’я;
  • розробку проекту Національної стратегії системи охорони здоров’я країни як документ державного значення;
  • перше засідання вказаної групи провести протягом десяти днів, на ньому визначити склад, затвердити пріоритети та план роботи на найближчий час.
3. Докласти усіх зусиль для створення при КМУ  експертної ради за участі урядовців, народних депутатів, експертно-ділової громади, організацій роботодавців та профспілок для розробки Національної стратегії системи охорони здоров’я країни,  супроводження кожного кроку справжньої реформи системи охорони здоров’я.
до списку новин

Уряд, роботодавці та профспілки підписали тристоронню Генеральну угоду на 2016-2017 рр.
Уряд, роботодавці та профспілки підписали Генеральну угоду, яка визначатиме трудову та соціальну...

Приєднатися до ООРУ