Інвестувати в національну промисловість та експорт: бізнес визначив пріоритети на наступний рік

Інвестувати в національну промисловість та експорт: бізнес визначив пріоритети на наступний рік

25 липня 2018

Стимули для розвитку підприємництва, модернізація ключових галузей індустрії – такими мають бути пріоритети при формуванні держбюджету на наступний рік. Про це йшлося на засіданні Антикризової ради громадських організацій та УСПП. Учасники звернули увагу на складний доступ бізнесу до фінансових ресурсів, високий рівень міграції, а відтак брак кваліфікованих кадрів,  та відсутність дієвої підтримки експортерів.

«Те, що є зараз в економіці – це консервація системної кризи. Показники за 5 місяців 2018 року – аграрний комплекс показав ріст +0,2%, будівництво 1,8%, промисловість в цілому до 2%. На фоні падіння в попередні роки це не ті показники, щоб Україна вийшла в позитивний тренд розвитку. Треба 6-8% росту ВВП мінімум. Цього поки не відбувається і, що важливіше, не створюються умови для такого на майбутнє», – зазначив президент УСПП Анатолій Кінах.

Ділова спільнота вкотре відзначила зниження уваги і цілеспрямованої роботи посадовців в промисловій політиці. Так, на початку року урядом була задекларована «промислова революція» – низка законодавчих змін та новацій для полегшення модернізації, розвитку виробництв тощо. Наразі вже можна говорити, що це завдання не виконано,  адже з 35 законопроектів прийнято тільки 9.

«Більш того, за цей рік, по суті, припинив діяльність Національний комітет з промислового розвитку. Ми звертаємось до Прем’єр-міністра із тим, щоб відновити діяльність комітету та першочергово розглянути на ньому виконання попередньо прийнятих рішень», – підкреслив Анатолій Кінах. Зокрема, йдеться і про домовленості провести  у І півріччі 2017 (!) року спеціальне засідання Кабміну,  НБУ та бізнесу щодо полегшення доступу до кредитних ресурсів, яке  так і не відбулося. Натомість Нацбанк підвищив ставку до 17,5%, через що кошти для виробників стали ще дорожчими.

Учасники засідання вимагають негайного запуску Експортно-кредитного агентства, що мало би розширити можливості вітчизняного підприємництва з виходу на зовнішні ринки. Нагадаємо, всі нормативні акти про діяльність останнього прийняті, а в держбюджеті на цей рік навіть передбачені кошти – 200 млн. грн.  – на його діяльність. Проте структура досі не працює.

«По ЕКА нічого не зроблено. Навіть не виконано постанову уряду від 7 лютого цього року, де було чітко сформульовано відповідне завдання для міністра економіки. Пропоную звернутися до уряду з наступним закликом: в 10-денний термін забезпечити юридичну реєстрацію ЕКА, переказ коштів з бюджетного рахунку на рахунок агентства, і  відтак забезпечити запуск його операцій. В бюджеті-2019 виділити ліміт державних гарантій не менше ніж 2 млрд. грн. і значне фінансування на ЕКА», – каже  голова ради Українського кредитно-банківського союзу Борис Соболєв.  

 «Залишились чисто адміністративні кроки його створення. Ми багато разів казали: давайте декілька секторів економіки візьмемо, де в нас є найбільші шанси, створимо робочі групи і аналізуватимемо, аби зробити такі умови, де наш виробник буде конкурентоспроможним на ринках інших країн», – зазначив керівник Центру підтримки експорту при УСПП Денис Красніков.  Нагадаємо, за підсумками 5 місяців 2018 року від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі склало 2 млрд. грн.

«Це повинно стати ключовими пріоритетами спільної діяльності влади, бізнесу та громадськості вже цієї осені – з початком нового ділового сезону», - резюмував Анатолій Кінах.  


до списку новин

Уряд, роботодавці та профспілки підписали тристоронню Генеральну угоду на 2016-2017 рр.
Уряд, роботодавці та профспілки підписали Генеральну угоду, яка визначатиме трудову та соціальну...

Приєднатися до ООРУ