Проекти з енергоефективності знаходять собі дорогу

Проекти з енергоефективності знаходять собі дорогу

29 жовтня 2020

Проект «Енергоефективний університет» є дуже важливий серед інших ініціатив в умовах, коли Україні треба долати іспити з необхідності зростання енергетичної безпеки, економному використанню енергетичних ресурсів, пристосуванню до  несприятливих змін клімату, реалій  четвертої промислової революції і інноваційної економіки, які панують в  розвинутих країнах і створюють виклики нашій державі з точки зору її конкурентоспроможності. Тому промислова спільнота підтримує відповідний проект Київського національного університету технологій та дизайну. Про це президент УСПП, голова ООРУ Анатолій Кінах говорив на відкритті ІХ Міжнародної науково-практичної конференції «Енергоефективність закладів бюджетної сфери як чинник сталого розвитку», що відбулася сьогодні в КНУТД та була присвячена його 90-річчю.

Співорганізаторами конференції виступили Міністерство розвитку громад та територій,  Міністерство енергетики, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів, Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження,  Вища рада енергоаудиторів та енергоменеджерів України, УСПП, Всеукраїнська екологічна ліга, Німецьке товариство міжнародного співробітництва GIZ.

Про перебіг   проекту «Енергоефективний університет»  розповіли ректор Київського національного університету технологій та дизайну Іван Грищенко та ректор Хмельницького національного університету Микола Скиба.

  Генеральний директор Директорату енергоефективності Міністерства розвитку громад та територій України Дмитро Петрунін зупинився на тому, що близько 80% будівель країни, як житлових, так і промислових, побудовано до 1991р., вони не мали капітального ремонту і у більшості потребують утеплення та енергореконструкції. На ці потреби і держава (Фонд енергоефективності), і міжнародні донори виділяють значні кошти і кредити, якими треба раціонально скористатися. Тому будівельники, які будуть займатися термомодернізацією,  а також висококласні фахівці – енергоменеджери і енергоаудитори – будуть дуже затребувані найближчим часом.

Анатолій Кінах виділив головні підходи в діяльності з енергоефективності. Це удосконалення державно-приватного партнерства у зв’язці представників влади, бізнесу, інвесторів і громадського суспільства. Справа в тім, що обсяги робіт навіть з термоізоляції будівель (а ними тема енергоефективності аж ніяк не вичерпується) потребує значних ресурсів. Країні в цілому, її окремим регіонам, конкретним підприємствам і навіть будівлям на всіх етапах роботи  потрібні свої стратегії і програми переходу на принципи енергозбереження і енергоефективності. Серйозною складовою діяльності має бути ресурсне забезпечення, можливість залучення інвестицій. Громади повинні мати усі права направляти власні бюджетні кошти на розвиток енергоефективності, підтримку, ремонт  і будівництво комунальних мереж, підготовку відповідних кваліфікованих кадрів.

«Говорячи нині про енергоєфективність, ми повинні розуміти її як частину інноваційної сучасної економічної системи з розвинутою промисловою політикою, яка виробляє продукцію з високою доданою вартістю. Усі мають чітко розуміти, що поняття сировинна економіка є синонімом понять бідність, втрата трудових ресурсів, демографічні проблеми тощо. Ми маємо планувати енергоефективність як складову сучасної індустріальної політики з програмами імпортозаміщення, локалізації виробництв, розвитку технологічних робочих місць. Тільки таким чином можна говорити про розвинуту передову державу», – підсумував Анатолій Кінах.

На конференції виступили численні науковці, практики-енергетики, представники міжнародної спільноти.        


до списку новин

Представлено директора виконавчої дирекції ФССУ
Об’єднання організацій роботодавців України (ООРУ) вітає призначення директора виконавчої...

Приєднатися до ООРУ