Потрібен аудит Фонду боротьби з COVID-19 та спрямування всіх коштів з нього виключно на сферу охорони здоров’я

Потрібен аудит Фонду боротьби з COVID-19 та спрямування всіх коштів з нього виключно на сферу охорони здоров’я

19 листопада 2020

Створений спеціальний стабілізаційний фонд по боротьбі з коронавірусом став черговим непрозорим інструментом, адже нецільове використання коштів обмежило можливості медичної системи України підготуватися до чергової хвилі пандемії COVID-19. Так, з виділених на нього 65 млрд. грн. станом на 13 листопада освоєно 59%. Такі дані Міністерства фінансів України. При цьому за весь час існування фонду сфера охорони здоров’я отримала з нього 7,5 млрд. грн., що менше 15% всього бюджету фонду. Інші кошти пішли на будівництво і ремонт доріг, соцвиплати тощо.  Відтак, потрібен аудит фонду та подальше спрямування коштів виключно на сферу охорони здоров’я.

Таку думку висловив президент УСПП, голова Антикризової ради громадських організацій Анатолій Кінах.

«Турбує, що за 8 місяців карантину Україна просто втрачала час, не зовсім ефективно готуючись до збільшення кількості випадків та завантаженості лікарень. Ми вже випередили негативні прогнози, зроблені представниками ВООЗ – тоді мова йшла про те, що у листопаді-грудні Україна матиме до 9 тисяч хворих щодня, наразі бачимо, що ці цифри значно вищі. При тому, кількість тестувань відносно невелика, порівняно навіть із сусідніми європейськими країнами. Вже з початку осені є проблеми із госпіталізацією пацієнтів, нестачею в Києві та регіонах технологічно оснащених ліжкомісць із підведеним киснем та ШВЛ. Замість того, наявні кошти спрямовуються не за призначенням – цей факт викликає чимало питань, у тому числі щодо відповідальності посадових осіб за таке нецільове використання ресурсів», - наголосив Анатолій Кінах.

Нагадаємо, виділення великої частини суми на будівництво доріг (наразі освоєно більше 20 млрд. на ці цілі) розтлумачив прем'єр-міністр Денис Шмигаль. Так, за словами очільника уряду, кошти на дороги виділили, аби подолати економічні наслідки пандемії.

В УСПП критично ставляться до такого пояснення. Безумовно, модернізація інфраструктури – один із пріоритетів, особливо враховуючи реальний стан доріг в Україні. Проте зайнятися цим питанням зараз, ігноруючи критичні потреби медичної системи та становище промисловості, малого і середнього бізнесу – як мінімум дивно.

«Підтримка економіки зараз – це далеко не тільки ремонт доріг. Ми здивовані тим, що попри численні пропозиції ділової спільноти уряд досі не затвердив антикризової програми дії щодо мінімізації наслідків пандемії на економіку. Така є в країнах ЄС та інших розвинених державах світу, проте Україна чомусь вирішила діяти тут «всліпу». Так, є обіцянки урядовців якимось чином компенсувати бізнесу втрати від карантинних обмежень, але вони розмиті, не затверджені нормативно і спрямовані у майбутнє. Тобто немає розуміння фактору часу: вже тисячі малих і середніх підприємств закрилися, вже люди втрачають роботу, уже виручка бізнесу в окремих сферах впала на 40-50%. В промисловості ситуація ще гірша. За останні 9 місяців чергове скорочення на 7%, в транспортному машинобудуванні – на всі 15%. Легка промисловість втратила 20 тисяч робочих місць. Вирішення цих проблем – справжнє подолання економічних наслідків пандемії, а не тільки ремонт доріг. На жаль, уряд цього не розуміє», - підкреслив лідер ділової спільноти.

Відтак, тут виступають за прозорий аудит використання коштів з фонду по боротьбі з корона вірусом, а також ухвалення рішень по виключно цільовому його використанню.

Щодо економічної складової, то в діловому союзі наполягають на якнайшвидшому прийнятті антикризової програми, в якій передбачити конкретні механізми допомоги бізнесу і підтримки зайнятості в Україні.

Йдеться про підтримку зайнятості шляхом надання суб’єктам підприємницької діяльності кредитів під 0% із гарантуванням з боку держави 70% тіла такого кредиту; введенням стимулів від уряду на збереження компаніями (державними і приватними) робочих місць. Якщо компанія зберігає не менше 80% свого штату – отримує дотації від держави на виплату заробітних плат у розмірі мінімалки на кожного працюючого. Така практика вже показала свою ефективність в країнах ЄС.

Також потрібен більш гнучкий підхід до орендної плати малого  бізнесу (відтермінування, скасування на період відсутності ведення діяльності – у той же карантин вихідного дня); податкові стимули, недопущення фіскалізації тощо.

Ці та інші пропозиції УСПП лобіює в своїх комунікаціях з урядом. Зокрема, після зустрічі президента УСПП Анатолія Кінаха з міністром економіки Ігорем Петрашком було домовлено активізувати діяльність Національної тристоронньої соціально-економічної ради (НТСЕР) при Президентові України, яка прийме узгоджені рішення в трикутнику уряд-бізнес-профспілки.

Також в УСПП пропонують Президентові В.Зеленському провести консультації на рівні особистої зустрічі із промисловцями і підприємцями, для того, щоб напрацювати спільну стратегію дій в економічній сфері.


до списку новин

Представлено директора виконавчої дирекції ФССУ
Об’єднання організацій роботодавців України (ООРУ) вітає призначення директора виконавчої...

Приєднатися до ООРУ