Україна проти інвесторів: чому держава порушує їх права і скільки мільярдів гривень втратить через це

Україна проти інвесторів: чому держава порушує їх права і скільки мільярдів гривень втратить через це

24 грудня 2020

Україна останніми роками активно рекламує в публічному просторі  свої наміри привабити інвесторів: в інфраструктуру, модернізацію промислового виробництва, ІТ сферу тощо. Президент В.Зеленський пообіцяв прийняття закону про «інвестиційні няні», який і було ухвалено в грудні 2021. Поза тим, ні декларації, ні вже наявні закони і міжурядові угоди з країнами-партнерами насправді не спростили  процедур капіталовкладення,  а що важливіше – досі не вирішили проблему правової захищеності інвестицій. 

В результаті, за даними НБУ, обсяги надходження прямих чистих  іноземних інвестицій в економіку України  в 2020 році впали в 20 разів (за 10 місяців 2019 - $4,5 млрд, у 2020 – лише $221 млн ). А ключовою фразою як закордонних, так і національних інвесторів стала «Зустрінемось в суді».

Сам факт невиконання Україною своїх зобов’язань перед іноземними та вітчизняними капіталовкладниками створює серйозні ризики як для політичного становища на міжнародній арені, так і для власної економіки. Прийнятий бюджет 2021 передбачає спрямування 40% його дохідної частини на обслуговування держборгу, а 60% всіх доходів планують отримати з нових запозичень. Відтак, брати кошти для поповнення казни можна шляхом: 1) зростання податків (що в умовах коронакризи і втрат підприємництва неприпустимо); 2. максимального залучення інвестицій.  А з цим проблеми.

На цьому наголошують в УСПП.

Тут звертають увагу на те, що уряд розраховує в наступному році привабити іноземні інвестиції на рівні 2,5-3 млрд доларів. Проте в реальності гроші не прийдуть, бо Україна не захищає інвестора, а судиться з ним, говорить президент УСПП Анатолій Кінах.

Так, інвестори в "зелену" енергетику вирішили об’єднатися для створення масштабного позову проти Уряду України в міжнародних арбітражах. Нагадаємо, напередодні із інвесторами було досягнуто консенсус і підписано Меморандум, а пізніше ухвалено Закон України №810-IX. Проте виробники з ВДЕ все ще недоотримують в повному обсязі виплати за згенеровану електроенергію. Зрушень в оплаті накопиченого боргу (22,4 млрд грн) не спостерігається. Окрім того, Кабмін не заклав в держбюджет на 2021 рік 20% коштів на часткову оплату «зеленої» електроенергії.

В середині листопада посли 11 країн (Бельгії, Канади, Данії, Франції, Німеччини, Нідерландів, Норвегії, Південної Кореї, Швеції, Туреччини, Великої Британії), чий бізнес інвестував в український сектор відновлюваної енергетики близько 2 млрд євро, у спільному листі закликали прем'єр-міністра Дениса Шмигаля забезпечити повне погашення боргів перед ними по "зеленому" тарифу, зокрема шляхом прямих виплат з бюджету і випуску ОВДП.

За даними з судових реєстрів, уже понад 50 компаній, які інвестували в будівництво об'єктів ВДЕ подали позови на загальну суму більше 1 млрд грн. Перші суди інвестори вже почали вигравати.

І це далеко не перший міжнародний скандал.

«Лакмусовим папірцем» неефективного менеджменту в промисловості стала криза навколо стратегічного авіабудівного підприємства зі світовим іменем - ПАТ «Мотор Січ».

Китайські  інвестори «Мотор Cіч» також позиваються в міжнародний арбітраж проти України. Акції підприємства, які вони придбали, перебувають під арештом із квітня 2018 року, наразі інвестори вимагають відшкодувати їм 3,5 мільярди доларів.

Україна, не маючи справді ефективного законодавства в сфері залучення і захисту інвестицій, де-юре  має відповідати за  міжурядовою угодою про заохочення і взаємний захист інвестицій між Україною і Китаєм від жовтня 1992 року.

Можна детально розбиратися в останній ситуації, що вже стала політичною, але першопричина одна: Україна не має ні стратегії поводження з  інвесторами, ні структурної/персональної відповідальності урядовців за провали в комунікаціях  і в організації захисту прав інвесторів.

«Більш того,  факт каскаду позовів проти держави в міжнародні суди і арбітражі оголює на весь світ неприємну правду: в Україну ризиково інвестувати. Не через війну на Сході, не через падіння платоспроможності на внутрішньому ринку, а саме через безвідповідальність поводження з самими інвесторами та їх коштами. За таких обставин наміри отримати в 2021 році 2-3 млрд. доларів  прямих чистих інвестицій – це просто мрія», - наголосив Анатолій Кінах.

"На тлі того, що внутрішні капіталовкладення впали на 36%, це ресурси для розвитку, тому питання інвестклімату має бути на постійному контролі перших осіб держави", - сказав лідер ділової спільноти.

Тут надзвичайно стурбовані тим, що неефективна політика в сфері покращення інвестиційного, ділового клімату, незбалансованість бюджету 2021, що приймався без комплексної програми соціально-економічного розвитку, лише поглиблюватиме економічну страгнацію.

УСПП звернувся до уряду та Офісу президента з тим, що новоприйнятий закон про «інвестиційні няні» був доповнений іншими механізмами державних гарантій перед інвесторами, а такі ситуації, що виникають на тлі невиконання урядом підписаних ним же Меморандумів із інвесторами – повинні закінчуватися персональною відповідальністю причетних посадовців.

«Лише жорсткими методами, безумовним дотриманням верховенства права і рівності всіх перед законом та міжнародних стандартів, ми покажемо інвесторам, що Україна – надійний партнер, і тільки тоді обсяги івестицій, а не лише боргів, почнуть рости», - підсумував президент УСПП.


до списку новин

Представлено директора виконавчої дирекції ФССУ
Об’єднання організацій роботодавців України (ООРУ) вітає призначення директора виконавчої...

Приєднатися до ООРУ