УСПП: «Конфлікти» уряду з Нафтогазом – це чергова спроба відвернути увагу від власної неспроможності реформувати енергоринок

УСПП: «Конфлікти» уряду з Нафтогазом – це чергова спроба відвернути увагу від власної неспроможності реформувати енергоринок

16 лютого 2021

НАК «Нафтогаз» - на 100% державна компанія, відтак український уряд має всі важелі впливу на монополіста, у тому числі – для того, щоб не допустити шаленого зростання цін на газ з подальшим «героїчним» виправленням ситуації і тимчасового встановлення граничної ціни на блакитне паливо для населення. Усі проблеми, що накопичилися навколо енергоринку загалом та «Нафтогазу» зокрема – цілком і повністю відповідальність Кабміну.

У цьому світлі ініціативи в.о. міністра енергетики Юрія Вітренко щодо звільнення голови правління НАК А.Коболєва та розірвання контракту з усіма членами Наглядової ради компанії, поширені в ЗМІ, виглядають двояко. По-перше, Вітренко і сам донедавна працював виконавчим директором у монополіста, по-друге – справа не просто в персоналіях, а у відсутності державної політики в енергосфері як такої.

Таку думку висловив президент УСПП Анатолій Кінах в інтерв’ю Ukrlife TV.

«По-перше, Вітренко також несе повну відповідальність за ті проблеми, пов’язані із невиконанням видобутку передбачених обсягів  власне українського газу і його подальшого прозорого у плані ціни використання. По-друге, все це показує тривожний факт: Кабмін як головний акціонер компанії (яка є державною) не управляє процесами в НАК. Це недопустимо. Особливо враховуючи те, що ключові рішення ухвалюються Наглядовою радою, сформованою переважно із іноземців та із засіданнями, що проходять у Лондоні. Це містить ризик того, що політика «Нафтогазу» не відповідатиме ні національним інтересам, ні тим реаліям, які склалися», - зауважив Анатолій Кінах.

Президент УСПП вказав на системний хаос в енергетичній сфері: криза неплатежів, непрозоре формування цін, відновлення закупок електроенергії в РФ та імпорт через Європу все того ж російського газу. Всього цього реально було б уникнути, адже Україна – енергетично самодостатня держава. Втім, існує одне але – уряд повинен діяти професійно та системно, не прив’язуючись до політичної кон’юнктури та не потакаючи інтересам певних олігархічних груп. Чи це станеться – ще питання.

Анатолій Кінах розповів, що наразі на енергоринку порушуються базові закони економіки: темпи зростання цін і тарифів не повинні перевищувати зростання реальних доходів, платоспроможності громадян. Відтак, президент УСПП критично оцінює ті заяви урядовців, що стосуються факту «втричі дорожчих газу та світла в Європі».

«Про який повноцінний ринок газу йдеться, якщо 1. У нас діє монополіст – НАК «Нафтогаз», 2. Українські зарплати – найнижчі в Європі. В тій же Польщі зарплата 1100 євро, а в Німеччині – 2300 євро, що у 8-9 разів більше, ніж в Україні. Цим і пояснюється та критична заборгованість населення за послуги ЖКГ. Станом на початок січня 2021 року сума вже перевищувала 75 млрд.грн. Це, по суті, може призвести до коллапсу системи», - зазначив лідер ділової спільноти.

«Ми направили в Офіс президента та КМУ свої пропозиції – промисловців, роботодавців, експертних груп тощо з тим, щоб проблема навколо цін і тарифів вирішувалась комплексно, у першу чергу через стратегію подолання бідності (до 60% українців на або за її межею), антикризове регулювання держави та повноцінну стратегію модернізації і збалансування енергетичного сектору України», - наголосив Анатолій Кінах.

Зокрема, відомо, що в Україні є власний видобуток газу - близько 14 млрд. кубометрів в рік (такий обсяг був за результатами 2019 р в державній компанії Укргазвидобування), отож при формуванні ціни необхідно провести цілу низку публічно відкритих розрахунків: облік власних ресурсів блакитного палива і їх використання, аудит Нафтогазу (враховуючи той факт, що це є державна компанія), запасів у газових сховищах, врахувати фактор ціни закупівлі газу влітку 2020 року (був нижчий 100$ за тисячу кубів) тощо.

Аналогічні розрахунки потрібні і в секторі забезпечення промисловості і населення електроенергією. Із урахуванням того факту, що власна атомна енергетика може давати 47 -49% всієї необхідної генерації. Додати сюди власні запаси вугілля, теплову енергетику, відновлювані джерела енергії тощо – донедавна Україна експортувала електроенергію, зараз через неефективний менеджмент і непрозорі схеми чомусь відновила імпорт з країни-агресора Росії.

«У чому проблема? У відсутності секторальних програм розвитку, модернізації інфраструктури, обєктів генерації. Наприклад, зношеність теплоблоків сягає 70% і таких прикладів чимало. Тривогу викликає і стан каскаду водосховищ на Дніпрі – ще в 2016 році ми звертали увагу тогочасного президента і уряду на технічний стан даних споруд. Це небезпечно, бо на території, близької до водосховищ, проживає 10-12 млн. людей і загроза техногенної катастрофи у тій чи іншій мірі існує», - каже президент УСПП.

Проблем з інвестиційним кліматом «наробив» і непрофесіоналізм уряду щодо сфери зеленої енергетики.  Українські чиновники знову ризикують порушити домовленості перед інвесторами:  якщо держава не поверне бізнесу 9 млрд гривень боргу, накопиченого у 2020 році (зобов’язання, підтверджене меморандумом), компанії можуть почати міжнародні арбітражі проти України.

«Це також додало до тенденції  небаченого досі відтоку інвестиційного капіталу з України: чисті прямі інвестицій минулоріч впали вдесятеро та становили якихось 225 млн.дол», - зазначив Анатолій Кінах.

За його словами, промисловці та ділові організації наразі вимагають в уряду сконцентруватись на цих питаннях, адже енергетична незалежність – одна із базових.


до списку новин

Представлено директора виконавчої дирекції ФССУ
Об’єднання організацій роботодавців України (ООРУ) вітає призначення директора виконавчої...

Приєднатися до ООРУ