В УСПП обговорили проблематику очисних споруд в малих населених пунктах

В УСПП обговорили проблематику очисних споруд в малих населених пунктах

18 лютого 2021

Наразі в Україні гостро стоїть проблема каналізування та очищення стічних вод в малих населених пунктах. Так, за інформацією Науково-дослідного та конструкторсько-технологічного інституту міського господарства, 60 селищ міського типу та 648 селищ загалом так чи інакше мають значні проблеми з цим. Основні причини – застаріла інфраструктура, недостатність фінансування – тепер уже з місцевих бюджетів, та відсутність планів на цьому ж таки регіональному рівні. 

УСПП вже не перший рік співпрацює в рамках українсько-литовської ділової ради із колегами з Вільнюсу щодо розроблених в Литві модульних технологій очисних споруд для приватних будинків і невеликих міст до 10 тис. жителів з тим, щоб застосувати їх в Україні - відповідно до регіональних потреб. Пілотні проекти за участі партнерів розроблялися на базі продукції литовської фірми «Traidenis» для двох містечок в Одеській та Чернівецькій областях.  Дослідження вказують на те, що саме такий підхід – «гнучке» каналізування за допомогою модульних систем, яке може бути як і розширене, так і зменшене – найкращий вихід для багатьох українських населених пунктів. Цей принцип апробований та довів свою ефективність часом в Литві та інших країнах Євросоюзу.

Про це йшла мова на on-line семінарі з представниками об’єднаних територіальних громад на тему: «Очищення господарсько-побутових стічних вод малих населених пунктів. Впровадження сучасних технологічних рішень». Захід організований УСПП, а участь у ньому взяли представники Литви, а також Міністерства розвитку громад та територій України, обласних державних адміністрацій, об’єднаних територіальних громад, агенцій регіонального розвитку, комунальних підприємств, будівельних та проектних організацій.

«Інфраструктура вітчизняного ЖКГ дуже зношена. Навіть у великих містах, де постійна увага до даної проблеми та відповідні періодичні ремонтні роботи, і якість питної води, і якість каналізування лишає бажати кращого. Тому нам принципово важливо, що ті інформаційні заходи та конкретні проекти, над якими ми працюємо, дали можливість місцевим громадам краще орієнтуватися в питаннях пошуку і розподілу ресурсів на інфраструктуру, біотехнології тощо. Результати цих обговорень ми направимо президенту та уряду в якості позиції експертів і ділової спільноти», - розповів президент УСПП Анатолій Кінах.

З цим погоджується і директор департаменту комунальних Мінрегіонбуду Андрій Ведмідь. Він відмітив, що часто малим населеним пунктам, ОТГ не під силу утримувати очисні споруди, котрі є дорого вартісними, або ж обслуговувати вже наявні, що є застарілими.

«Ми очікуємо, що ви, як представники науки і бізнесу, запропонуєте більш недорогі технології, і процес їх адаптації на місцях вже буде розпочатий» , - підкреслив чиновник.

Такими технологіями можуть стати литовські «Traidenis».  Це установки глибокої біологічної очистки, в основі роботи яких  – життєдіяльність аеробних мікроорганізмів. Ступінь очистки досить високий – до 98%. На виході із таких систем – технічна вода, без кольору та запаху, яка може відводитися у грунт, зливову каналізацію, природні водойми чи використовуватися повторно - для поливу газону, декоративних рослин чи технічних культур.

Це важливо, адже за даними того ж Інституту міського господарства, щонайменше 8 регіонів України потерпають через брак прісної води, зокрема до 234 тис. українців так чи інакше залежать від води, котру привозять (не місцеві джерела).

«Подібні установки обладнуються в тих місцях, де відсутня можливість приєднання до централізованих каналізаційних мереж. Це що стосується рішень для приватних будинків. Для селищ є модульні установки NV 2, котрі компонуються в залежності від потреб села чи містечка. Можливо регулювати навантаження, кількість підключень тощо. Головне – для кожного населеного пункту – окреме технологічне рішення, що ідеально підходить саме для такого випадку», - зазначив технічний директор литовської компанії ЗАТ «Трайдяніс» Гінтарас Вінікайтіс.

За даною технологією, як вже було зазначено, очищену воду можна використовувати для поливу ґрунтів,  а мул, що відкачуватиметься раз в 1-2 роки – для переробки в паливо.

«Перспективним є сонячна «сушка» каналізаційного мулу, що потім може використовуватися як паливо. Теплота згоряння 14,5 мегаджоулів. За потужністю менше тріски деревини, проте не значно. Де це може бути застосовано? На вугільних ТЕЦ, на цементних заводах тощо», - розповів завідуючий відділом технологій альтернативних палив Інституту газу НАН України Костянтин П’яних.

Тим паче, що в Україні вже нормативно затверджений порядок використання осадів (мулу): для збагачення ґрунтів або в якості палива.

Учасники семінару підсумували: ОТГ потрібно посилювати співробітництво між окремими громадами та цілими регіонами щодо водопостачання та каналізування. На місцевому рівні необхідно розробляти відповідні схеми, що корелювалися б із загальнодержавною політикою. Науковці, ділові організації – як УСПП – активно сприятимуть цьому процесу, а литовські партнери готові надавати технології, пропонувати відповідні рішення для кожного окремого випадку.

«Ми очікуємо, що за результатами семінару підготуємо окрему «дорожню карту» разом з Мінрегіонбудом, зацікавленими представниками місцевих громад та нашими литовськими партнерами і це стане початком системної роботи щодо подолання проблеми із каналізуванням в областях», - підсумував захід перший віце-президент УСПП, співголова українсько-литовської ділової ради Сергій Прохоров.

 

Презентація Traidenis

Ефективний комплекс заходів профілактики COVID-19

Очисні споруди на прикладі робочого проекту м. Заставна

Мул міськіх стоків, проблема чи ресурс?

Система обігріву приміщень Wasserkabel

Державне підприємство «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут міського господарства» (ДП «НДКТІ МГ») 


до списку новин

Представлено директора виконавчої дирекції ФССУ
Об’єднання організацій роботодавців України (ООРУ) вітає призначення директора виконавчої...

Приєднатися до ООРУ