Суворість карантину не є запорукою рятування від хвороби

Суворість карантину не є запорукою рятування від хвороби

1 квітня 2021

В Києві оголошені суворі  карантинні обмеження з 5 квітня і як мінімум до 16 квітня. Столиця вже «проходила» це в квітні 2020р. – не працював або працював за спецперепустками громадський транспорт, були закриті дитячі садочки та школи. Нині у червону зону, крім Києва, увійшло десять областей.

«Зрозуміло, що підстави бити на сполох є: якщо 30 березня в країні було трохи більше 11 тис. нових випадків захворювання, то 31 березня – вже 17,5 тис. Але досвід минулого року довів, що суворість карантину не є запорукою рятування від хвороби. Крім того, непоправного  удару локдауни наносять національній та регіональній економіці, яка і так перебуває в кризовому стані. Багато підприємств, особливо малого і середнього бізнесу, не пережили минулорічний  карантин; багато з них через брак обігових  коштів, замовлень та зриви контрактів закрилися, іншим бракує часу і ресурсів на відновлення, процес може розтягнутися на 2 і більше рокі.  За офіційними даними, рівень безробіття в 2020 році зріс  на 627 тис. осіб. Так і не була прийнята  антикризова програма мінімізації наслідків пандемії  для бізнесу», – наголошує президент УСПП Анатолій Кінах. 

Хоча  30 березня парламент за скороченою процедурою ухвалив закон, за яким  ФОПам та найманим працівникам підприємств, які постраждають через жорсткий карантин, держава виплатить  по 8 тисяч гривень, є зрозумілим, що разові несистемні виплати, по-перше, не можуть компенсувати  втрат бізнесу, по-друге, така сума є дуже невеликою.

На думку А.Кінаха, загострення пандемії потребує не стільки посилення карантину, скільки докорінної модернізації системи охорони здоров’я, ухвалення національної програми протидії хворобі COVID-19,  принципового покращення фінансування лікарень, лабораторій, системи швидкої допомоги тощо. Йдеться про відкриття нових інфекційних лікарень або переобладнання інших медичних установ для їх потреб;  масштабну закупівлю апаратів штучного дихання новітніх модифікацій, налагодження виробництва кисню в достатній кількості; виробництва або закупівлі усіх необхідних ліків, санітарних матеріалів, засобів  для тестування тощо.

«Ми вже рік живемо в умовах пандемії, за цей час можна було дати гідну відсіч підступному вірусу. Був створений спеціальний фонд протидії коронавірусу, але його кошти витрачені нецільовим шляхом, і за це ніхто не відповів.  Посилення карантину   призводять до того, що  побоювання  захворіти лише перетворюється на побоювання залишитися без засобів для існування. Люди не почуваються захищеними», – наголошує  лідер промислової спільноти.

Він зупинився на тому, що в Україні повільно і несистемно організована вакцинація населення, яка б мала б покращити ситуацію з перебігом пандемії, цей процес відстає від темпів поширювання захворювання. За даними Мінздрава, на кінець березня вакциновано  близько 250 тыс. осіб, або 0,6 % населення.

«Навіть якщо не наводити приклад  Ізраїлю, де вакциновано 57% населення, згадаємо Туреччину – близько 10%, Словаччину – 13%, Румунію – 10%, Польщу – 10%, Литву – 13%. Очевидно, що темпи України дуже далекі від найближчих сусідів», – підкреслив А.Кінах. 

«Працювати методом заборони, проявити себе як поліцейська держава посиленням локдауну і «перекриттям кисню» для економіки простіше. Владі треба вчитися діяти системно, на основі глибоких техніко-економічних обгрунтувань, добре організованої командної роботи, тим більше – в критичній  ситуації  розповсюдження дуже небезпечної хвороби. Бо ціна питання – здоров’я та життя людей», – підсумував громадський діяч.


до списку новин

Представлено директора виконавчої дирекції ФССУ
Об’єднання організацій роботодавців України (ООРУ) вітає призначення директора виконавчої...

Приєднатися до ООРУ