Робочі місця і зайнятість - головні ліки для економіки

Робочі місця і зайнятість - головні ліки для економіки

21 липня 2021

Іван Дунець, Голова Союзу промисловців і підприємців, Об’єднання організацій роботодавців  Хмельницької області                                                             

Це слова віце-прем’єра Польщі, які він висловив біля 15 років тому, в  часи, коли польська держава була у вкрай скрутному економічному становищі.  Головною бідою була низька  зайнятість.  Керівники більшості країн світу своїми національними пріоритетами вважають зайнятість населення, створення нових високотехнологічних робочих місць і умов для їх конкурентоспроможності, підтримка чинних  робочих місць. Ми не можемо не навести приклад США, де Президент Д. Трамп за чотири роки створив біля 5 млн. нових робочих місць. Він навіть повертав американські заводи з-за кордону на свою територію. Бо роботу повинні були мати, в першу чергу,  американці. В світі знають: робочі місця – це кошти для забезпечення життєдіяльності працюючих і членів їх сімей,  податки в місцеві, в державний бюджети, соціальні відрахування для утримання пенсіонерів, нарешті – забезпечення  соціального миру в суспільстві.

В нашому матеріалі ми зупинимось на робочих місцях і зайнятості. Чи є в Україні можливості підвищити зайнятість, чи доля молоді  – шукати роботу за кордоном? В УСПП глибоко впевнені, що держава і бізнес  мають  можливість створити необхідну кількість нових робочих місць, щоб надати роботу і достойну зарплату всім, хто цього потребує, в першу чергу  молоді. Де юнаки та дівчата  мають працювати? Як втримати конкуренцію   ринку праці, що для цього потрібно реально зробити? Як взагалі підняти економічні можливості держави, збільшуючи число нових робочих місць для всіх верств населення?

 За територією Україну порівнюють з Францією. Так, Франція займає територію 643,8 км2, на якій проживають 67,1 млн. ос., площа України – 603,6 км2, але кількість населення сьогодні, мабуть, не більше 30 млн., а в недалекому 1995 році було 52 млн. Отже бачимо, що чисельність населення менше майже на 50 %! І тенденція не змінюється. Пандемія призупинила процес від’їзду співвітчизників за кордон, але лише на деякий час. Ми знаємо, що значна кількість старшокласників, молоді, людей віком до 45-50 років бачить своє майбутнє за кордоном. А як же наша країна? Хто залишиться? Рецепт один – політику держави необхідно повернути в бік створення нових і підтримки існуючих робочих місць, забезпечення зайнятості. Потрібні державні програми, підкріплені законодавчо і фінансово.  Відповідна робота має здійснюватись в усіх областях, містах і селищах. Оцінкою керівників всіх рівнів має бути розширення ринку праці,  факти  підтримки існуючих робочих місць.

УСПП на чолі з Президентом Анатолієм Кінахом, наша обласна регіональна організація Союзу промисловців і підприємців якраз опікуються розвитком галузей вітчизняного виробництва, зайнята пошуками шляхів і пропозицій з урахуванням кращого європейського світового досвіду.

  Пріоритетом № 1 для економіки держави є розвиток вітчизняної промисловості і її локомотиву – машинобудування. В цій галузі створюється реальна додаткова вартість, вона  є пріоритетом в усіх розвинених країнах світу.

Але щоб наші заводи виготовляли продукцію високого о рівня і не дорожчу, ніж в інших країнах, вони мають бути конкурентоспроможними, мати сучасне обладнання і технології. Альтернативи модернізації немає. Адже на більшості підприємств зношеність основних фондів сягає 80 %, обладнанню 30-40 і більше років.

Центральні органи влади постійно стверджують, що в державі грошей немає, систематично звертаються до МВФ. Ми  повинні виходити з того, що для модернізації потрібно шукати інше джерело коштів. Неприпустимо,  що і банківська система країни усунулась від фінансування оновлення підприємств, яким потрібні кредити, як у практично всіх державах Європи, на термін 15-20 років під доступні відсотки. Але на сьогодні вітчизняним заводам таке кредитування недоступне, в  державі для цього нічого не робиться. Ми впевнені, що уряд має розробити механізм модернізації діючих підприємств, реалізація якого дасть значне збільшення обсягів виробництва і відповідно нові робочі місця.

Що  пропонуємо?  Залишати більшу частину прибутку від роботи підприємств в себе,  щоб вони були використані самим же підприємством для купівлі сучасного обладнання і технологій.

ВИСНОВОК. Модернізація підприємств значно збільшить число нових робочих місць і підтримає конкурентоспроможність наявних.   

Наступний резерв стосується підприємств, які працюють на експорт. Знову ж таки, їм потрібно втримувати конкурентоспроможність продукції.  Ключ один – підвищити технічний рівень обладнання, придбати нові технології. І тут вражає приклад Туреччини. Для того, щоб виробництво експорту збільшувалося, держава надала підприємствам-експортерам, на наш погляд, «революційну» пільгу – експортер з часткою 85 % і більше від загального виробництва продукції звільняється від податку на прибуток і податку на зарплату. А за вивільнені кошти підприємства закуповують нові верстати і технології. Ми порахували, що якщо б працював цей механізм у наших умовах, то підприємство АДВІСа ТОВ «Європа-Експорт плюс» за 5 років могло б закупити 25 сучасних верстатів і в цьому компоненті ні в чому би не поступалося своєму партнерові – замовнику німецького міста Ерфурт.

ВИСНОВОК. Запровадивши механізм заохочення експортних виробництв, ми зразу ж би отримали і збільшення обсягів експорту, і нові сучасні робочі місця, і омріяні $1000 заробітної плати, чого прагне молодь. Навіщо виїжджати за кордон?     

Не бачимо причин, які б заважали нашому уряду, народним депутатам прийняти аналогічні рішення.

І ще одним потужним резервом створення нових робочих місць вважаємо переорієнтування наших підприємств на виробництво імпортозаміщуючих видів продукції. Україні нескладно  налагодити виробництво значної частини техніки, обладнання тощо,  яку сьогодні держава закуповує за кордоном, а це 54,1 млрд. дол. Пропонуємо уряду розробити і затвердити конкретну Програму імпортозаміщення.

ВИСНОВОК. Спрямування підприємств в бік  імпортозаміщення дасть можливість створити сотні тисяч нових робочих місць.

  Ще одна  наболіла   проблема. Низка  наших підприємств виробляє техніку, яка за  якістю відповідає світовим стандартам;  дешевше тої, що  завозиться з-за кордону. Але, на жаль, наші заводи не завантажені, працюють скорочені тижні. Зменшується кількість робочих місць,  падає заробітна плата,  але в той же час держава дозволяє закупляти аналогічну продукцію з-за кордону! Як таке можна зрозуміти? Кому це вигідно? Де наш державний патріотизм? Як чесно сказати людям, чому вони сидять без роботи і не мають можливості заробити достойну платню?

І в нашій Хмельницькій області багато відомих підприємств, бюджетоутворюючих для своїх міст. Разючі приклади. Флагман машинобудування Хмельниччини ТОВ «Укрелектроапарат». Сучасне високооснащене виробництво. Виготовляються електричні трансформатори найвищого рівня. Держава, міста і селища зацікавлені в придбанні електрообладнання з «Укрелектроапарату», але невідомо чому, аналогічні електромашини закуповуються за кордоном, в більшості гірші за якістю. А наші працівники «на голодному пайку». Багато років дирекція підприємства звертається до влади всіх рівнів, але нічого не змінюється. За інші умови, при  реалізації продукції на внутрішньому ринку, на підприємстві можна було б вдвічі-втричі збільшити чисельність працюючих, суттєво підняти  відрахування податків.  

В 2-3 рази міг би виробити більше оцинкованої та фарбованої рулонної сталі Кам’янець-Подільське ТОВ «Модуль-Україна». Це продукція європейського рівня. Однак  нічого не робиться, щоб поставити заслон аналогічним виробам у багатьох випадках нижчої якості, з-за кордону, в першу чергу з Китаю. Зараз на тут  працюють 500 чоловік, пристойна зарплата. А робочих місць могло б бути і 1500.

ВИСНОВОК. Приклад двох підприємств нашої області показує, наскільки може зрости кількість робочих місць і в області, і в державі, якщо будуть створені відповідні механізми, поставлені  заслони закордонним  ненайкращим постачальникам.

А які резерви є на  харчопереробних підприємствах! Наприклад, на ТОВ «Деражнянський молочний завод» чи ДП «Староконстянтинівський молочний завод». Але  з Польщі привозять  молокопродукти фактично за демпінговими цінами. Бо польська влада створила такі умови, щоб  виготовити і продати за кордон, там  молокопереробні підприємства отримують фінансову компенсацію.

На круглому столі за участю голови Верховної Ради Дмитра Разумкова директор ТОВ «Деражнянський молочний завод» Валерій Яглінський зазначив, що сьогодні відбувається масовий імпорт молочних продуктів до України (у перерахунку на молоко до 1 млн. тонн). В торгівельній мережі імпортовані молочні продукти дешевші за оптові ціни вітчизняних виробників. Молочна продукція українських виробників неконкурентоспроможна ані на зовнішньому, ані на внутрішньому ринках. Головними причинами цього є високі закупівельні ціни на молочну сировину в Україні (вищі, ніж в середньому по ЄС), постійно зростаючі ціни на енергоносії, висока ставка ПДВ на молочні продукти – 20% (у країнах – імпортерах від 5 % до 10 % максимум).

ВИСНОВОК. Діючі харчопереробні підприємства могли б збільшити число робочих місць за умови  виваженої політиці держави щодо закупівлі харчових продуктів за кордоном.

Сучасним прискореним напрямком створення високотехнологічних робочих місць, запровадження передових технологій є організація спільних підприємств і спільних виробництв на нашій території. Адже ми можемо, створивши умови, запросити відомі європейські фірми для побудови нових або реконструкції діючих підприємств в Україні. На таких підприємствах будуть працювати наші молоді люди.

Спільні підприємства (СП) і спільні виробництва (СВ) – це поширена світова практика, це практично цілий напрямок розвитку. Хотілось би нагадати, що у м. Хмельницькому є такий досвід. Саме на хмельницькому заводі «АДВІС» спільно з фірмою «Ландтехнік» (Німеччина) було організовано виробництво самохідних кормозбиральних комбайнів «МАРАЛ-125». Виготовлено 395 комбайнів, в роботі було задіяно 7 підприємств Хмельницького і  інших областей. Локалізація виробництва сягала більше 50 %. Наступна модель комбайну отримала назву «МАРАЛ-125-Поділля». Виїжджали в Фінляндію для знайомства з фірмою, яка виробляє сучасні трактори «VALTRA», також думали про  спільне виробництво в Україні. Ця техніка могла б замінити застарілі трактори ХТЗ, але урядові структури байдуже віднеслися до такої можливості. Нарешті   фіни побудували завод в Китаї. А це сотні сучасних робочих місць...

ВИСНОВОК. СП і СВ – надпотужний резерв для створення сучасних робочих місць.

Ще одна сфера, де з урахуванням світового досвіду ми могли б створити сотні тисяч нових робочих місць – будівництво підприємств глибокої переробки сільгосппродукції. Сьогодні на Хмельниччині в Адамполі вже діє завод з переробки сої шляхом  надсучасних технологій. Окрім сої, ще 5-6 видів продукції буде вироблятись за рахунок технологій глибокої переробки. На заключній фазі знаходиться будівництво заводу з виробництва соняшникової олії фірмою «Кернел» – найпотужнішого підприємства в Європі. Глибока переробка олії дає можливість виготовити до 10 видів продукції, в тому числі для фармакології.

 ВИСНОВОК. Дуже потужний резерв зі створення нових робочих місць несуть у собі інвестиції.

Безумовно, і олійний комплекс, і соєвий завод – це крупні інвестиції, великі гроші. Більшості вони недоступні, але хотілось би звернутись до аграрників  середнього рівня: напрям технологій глибокої переробки можна розвивати.         Земля, аграрний сектор будуть давати в десятки разів більше продукції,  фінансових надходжень.  Завдяки залученню інвестицій могли б з’явитися десятки тисяч нових робочих місць. Приведемо приклад Нідерландів трирічної давності. В 2018 році фермери цієї держави зібрали 9 млн. тонн зерна. За рахунок технологій глибокої переробки використання цього зерна додало до  економіки Нідерландів 120 млрд. дол. Врожай зернових у нашій державі за той же рік склав більше 51 млн. тонн, з них 41 млн. тон  було продано на експорт, за що аграрники отримали 9 млрд. дол. При порівнянні маємо наступне: одна тонна голландського зерна дає економічний результат в 63,8 разів більший, ніж  одна тонна нашого,  яке продається за кордон! Бачимо, які колосальні резерви і перспективи має держава, українська земля. Для цього лише потрібна виважена і продумана економічна, аграрна політика  держави.

  Щоб інвестор зайшов в Україну, повірив в захищеність своїх коштів, необхідно  створити відповідні умови,  аналогічні тим, які підняли Китай, Польщу. Основою умов мають бути пільги зі сплати податків. Наприклад, Китай надавав пільги терміном до 50 років. А в м. Сталева Воля в Польщі, де ми знайомилися з можливостями співпраці, австрійському інвесторові,  виробникові  дисків для коліс автомашин, надавались  пільги по податку на прибуток під гарантію створення нових робочих місць.

Президент України Володимир Зеленський неодноразово висловлювався і ставив задачу щодо залучення інвестицій, щодо  супровід кожного  інвестора «нянькою» задля подолання бюрократичних бар’єрів. Але конкретних кроків з боку уряду  щось немає.  Створюється враження, що  влада цього не хоче,  боїться  конкуренції. Ось  яскравий приклад інвестиції – створення заводу в м. Хмельницький ТОВ «Дювельсдорф Україна». Інвестор з Німеччини  пан Дювельсдорф багато років придивлявся до України, нарешті організував завод, придбав обладнання, спільно з керівництвом вже діючого заводу постійно його оновлює. На заводі працюють 80 кваліфікованих робітників і спеціалістів, виробництво сягає  більше 7 млн. грн. машинобудівної продукції в місяць, завод працює стабільно. Враховані елементи німецької організації праці. Хмельничани прозоро сплачуються податки в міський бюджет, державі і в Пенсійний фонд. Є портфель замовлень,  ритмічна робота виробництва. Але працюють на 50 %, бракує ринків збуту. На Хмельниччині є аналогічні підприємства. Цей приклад ще раз підкреслює, наскільки важливо на всіх рівнях держави шукати, відстоювати і боротись за ринки збуту.

ВИСНОВОК. Залучення інвестицій дає нові сучасні робочі місця.

Головний висновок. Держава може забезпечити необхідну кількість сучасних робочих місць, в першу чергу, для молоді, створити умови життя і роботи в Україні. Нині керівники усіх рангів знаходять пояснення – немає грошей. Але ми грошей не просимо, все можна зробити за умови стимулів і правильної організації.

І наостанок.  Президент України В.О. Зеленський постійно висловлюється  щодо необхідності  розвитку нашої країни, її інфраструктури. Він  започаткував програму «Велике будівництво»,  багато їздить  Україною, вникає в справи. Де б не побував, ставить завдання – щодо будівництва літаків, транспорту,  дорогах.  Але вирішити безліч проблем і питань, які стоять перед державою, необхідно всім разом.  Кваліфіковано і конкретно!         


до списку новин

Представлено директора виконавчої дирекції ФССУ
Об’єднання організацій роботодавців України (ООРУ) вітає призначення директора виконавчої...

Приєднатися до ООРУ