ЗАЯВА
ГРОМАДСЬКОЇ АНТИКРИЗОВОЇ РАДИ

м. Київ                                                                                    7 грудня 2009 року

Учасники засідання Громадської антикризової ради констатують, що в умовах світової фінансової кризи та поглибленої на її фоні системної соціально-економічної кризи в Україні, обвального падіння темпів розвитку практично всіх секторів економіки,  наростання масштабних загрозливих  явищ в фінансовому секторі питання забезпечення фінансовими ресурсами реального сектора економіки країни є одним з ключових. Саме його рішення забезпечить поступове зростання виробництва, створить  підвалини для  кінцевого подолання кризи.
В січні - жовтні 2009 року падіння обсягів промислового виробництва порівняно з відповідним періодом минулого року склало 26,4%. Лідерами спаду виробництва стали машинобудування (-49,7%), металургія (-33,4%), хімічна промисловість (-28,6%), будівельна галузь (-51,5%).
Державний та гарантований державою внутрішній та  зовнішній борг України у вересні 2009 р. сягнув  більше 280 млрд. грн., в порівнянні з вереснем 2008 р. (83 млрд. грн.) він виріз в 3,5 рази, а це 32% ВВП.
Через кризу банківської сфери та недоступність кредитних  ресурсів економіка залишилася знекровленою, зруйнована система кредитування (іпотека) для фізичних осіб.  В той же час випуск цінних паперів Кабінету міністрів України (облігацій внутрішньої державної позики)   з завищеним  рівнем дохідності – до 30 %, обумовлює лише подальше  зростання вартості кредитних ресурсів.
Падіння споживчого та інвестиційного попиту  на внутрішньому і зовнішньому ринках та глибока девальвація гривні поставили на межу банкрутства більшість підприємств, що залучили кредити в іноземних валютах.
Зволікання  з боку владних інституцій щодо вибору інструментів та шляхів зменшення збитків позичальників від девальвації гривні поглиблює ризики подальшого спаду виробництва, зростання безробіття та соціальної напруги.
Промисловці  та підприємці здивовані тим, що масштабні обсяги рефінансування комерційних банків Національним банком практично не впливають на обсяги кредитування сектора економіки.
Враховуючи важливість забезпечення необхідної фінансової підтримки реального сектора економіки України, Громадська антикризова рада переконана в необхідності здійснення наступних першочергових кроків:
- реалізувати  заходи уряду та Національного банку щодо відновлення кредитування реального сектора економіки через реалізацію пріоритетних інфраструктурних програм за участі держави та приватного капіталу;
- розглянути можливість цільової емісії національної валюти для фінансування крупних інфраструктурних проектів, перелік яких може бути погоджений КМУ та УСПП; 
- забезпечити  обов’язкове спрямування частини коштів, що направлятимуться на рекапіталізацію комерційних банків, на кредитування реального сектора економіки;
- розробити  прийнятний механізм зменшення збитків громадян та суб’єктів економічної діяльності  від девальвації гривні до іноземних валют;
- прийняти принципове рішення щодо створення найближчим часом Банку розвитку;
- ввести мораторії на термін дії фінансової кризи для клієнтів, що своєчасно здійснюють поточне обслуговування кредитів (погашення відсотків, тіла кредиту, сплату комісій), на:
1. підвищення ставок за користування кредитними коштами;
2. вимоги банків щодо підвищення вартості заставного майна внаслідок його знецінення;
3. застосування штрафних санкцій при невиконанні «інших» умов кредитних договорів (забезпечення пропорційних обертів по рахунках в різних установах, забезпеченні фінансових ковенант тощо).

Потрібні комплексні заходи  органів влади, НБУ та комерційних банків  з поступового відновлення довіри населення, суб’єктів господарювання  до всієї банківської системи.   Необхідно зробити усе,  щоб у партнерстві  органів влади та громадських організацій, галузевих об’єднань промисловців, підприємців, роботодавців здійснити ефективні заходи  з просування вітчизняних товарів і послуг на зовнішніх ринках та захисту внутрішнього ринку. Треба негайно припинити популістські політичні дискусії щодо шляхів подолання кризи у банківській сфері та подальшої динаміки валютно-курсової політики та започаткувати системну послідовну роботу з реалізації комплексних антикризових заходів та  поступового зростання економіки, підвищення добробуту громадян країни.