ЗВЕРНЕННЯ
Економічної ради УСПП до Президента України, Голови Верховної ради України, Прем’єр-міністра України стосовно проекту Податкового кодексу України м. Київ 30 червня 2010 року В умовах виходу з кризи промисловці і підприємці різних форм власності потребують визначення розумної та прозорої податкової політики, чітких довгострокових правил взаємодії з податковими та іншими контролюючими органами, державою в цілому.
Податкова політика, яка розробляється владою, повинна базуватися на принципі «не нашкодь». До сьогоднішніх реформ законодавства з оподаткування наша держава йшла 19 років. На цьому шляху було багато складностей та непослідовних кроків, а саме: відхід від бухгалтерського обліку та навпаки повернення до нього, “ вбивча ” система нарахування амортизації та інше.
Промислово-підприємницька спільнота занадто довго чекала на відповідні зміни у податковому законодавстві, ухваленні Податкового кодексу. Вона вбачає в розробці та ухваленні Податкового кодексу старт нового етапу підприємницької діяльності з спрощення оподаткування, упорядкування чисельних правових норм, удосконалення адміністрування, побудови рівноправних, партнерських відносин між податковими органами і платниками податків, що слугуватиме поліпшенню умов ведення бізнесу.
Треба погодитись, що сучасні вади чинного податкового законодавства розробники проекту Кодексу намагаються частково виправити. Однак прийняття Податкового кодексу у тій редакції, яку парламент ухвалив у першому читанні, не свідчить про перехід до цивілізованих, прийнятих у всьому світі, стандартів оподаткування підприємств.
Світова практика демонструє: значно більшого ефекту в масштабах держави можна досягти, якщо перенести акценти з фіскальної функції оподаткування підприємств до регулюючої та стимулюючої. В кінці кінців, основною метою ведення бізнесу є отримання прибутку. Вилучаючи його у підприємців у завищених обсягах, держава спершу відбиває інтерес платити податки, а потім взагалі вбиває мотивацію займатись бізнесом.
Основною проблемою на цьому шляху є намагання “ викачати “ з підприємств побільше грошей і запровадити якомога жорсткі механізми контролю за діяльністю підприємств. Обидва ці “намагання” дісталися нам у спадок від командно-адміністративної системи. Переборовши їх, держава отримає вигоду як на макроекономічному, так і на мікроекономічному рівні.
Ціллю реформування системи оподаткування підприємств повинні бути читки закони (які не мають двояких трактувань) та м’які податки (які заохочують до ведення бізнесу).
Розв’язання проблем фінансового забезпечення держави та суб’єктів господарювання неможливе лише на рівні прийняття нових чи вдосконалення чинних правових актів з питань оподаткування. Докорінно поліпшити фінансові відносини можна лише шляхом істотних макроекономічних перетворень, у тому числі й на рівні податкової системи.
Основними завданнями прийняття Податкового кодексу України повинна стати гармонізація інтересів держави і бізнесу, побудова рівноправних, партнерських відносин між податковими органами і платниками податків. Гармонізація інтересів повинна передбачати, з одного боку, удосконалення адміністрування податків з метою руйнування схем ухилення від оподаткування та підвищення ефективності стягнення до бюджету податків і зборів, а з другого боку, поліпшення умов ведення бізнесу, виконання стимулюючої для розвитку бізнесу функції.
Визнаючи велику важливість законопроекту «Податковий кодекс України», що прийнято парламентом в першому читання, УСПП заявляє – підстав очікувати покращення підприємницького клімату цей документ не дає:
1. Промисловці і підприємці стурбовані значним розширенням повноважень контролюючих органів, надання їм права перевірок, пов’язаних з трудовим законодавством, обстеженням житла фізичних осіб, врешті, із самою процедурою проведення перевірок. Згідно з проектом Податкового кодексу, збільшено розмір та розширено перелік штрафних фінансових санкцій. Збільшені терміни проведення планових і позапланових документальних перевірок з правом їх призупинення в будь-який момент для проведення зустрічних перевірок та збору іншої інформації, що стосується платника податків, з подальшим продовженням таких перевірок. Таке зростання адміністративного тиску, на думку УСПП, призведе лише до зниження довіри бізнесу до влади та збільшення обсягів тіньової економіки. Податкові органи повинні працювати з представниками бізнесу на основі партнерських відносин, а не трансформуватися у каральні органи.
2. У представників бізнесу викликає обурення те, що у Податковому кодексі не передбачено посилення відповідальності контролюючих органів за недобросовісне здійснення ними своїх функцій, наприклад, за порушення процедур проведення перевірок, термінів здійснення відшкодування, за розголошення податкової таємниці, неправомірне вимагання документів та надання платником податку іншої інформації, вилучення оригіналів документів, безпідставне проведення позапланових документальних перевірок та інші дії, що порушують права платників податків, спричиняють погіршення результатів господарської діяльності.
3. Згідно з Податковим Кодексом, значно скороченні види діяльності, які дають право на застосування спрощеної системи оподаткування, розширення бази оподаткування, а також зобов’язання платників податків, які працюватимуть на спрощеній системі, застосовувати реєстратори розрахункових операцій. Представники бізнесу вважають, що введення застосування реєстраторів призведе до погіршення умов ведення малого бізнесу, а також до збільшення навантаження на малий бізнес як в частині кількості перевірок, так і в частині витрат на ведення діяльності.
4. Крім того, у кодексі не передбачено зниження навантаження на фонд оплати праці. Представники реального сектору економіки наголошують на чіткому формулюванні питань праці і зарплати. Треба глибоко розібратися з податком на додану вартість, з питаннями компенсації негативного сальдо платникам ПДВ.
5. Промисловці, підприємці та роботодавці наполягають на першочерговому вдосконаленні стимулюючої частині оподаткування - звільнення від податків тої частини прибутку, яка спрямовується на оновлення основних фондів, ефективних заходів з енергозбереження, створення умов для технологічного, інноваційного імпорту. Запровадження стимулюючих механізмів щодо технічного переозброєння виробництв можливо шляхом звільнення від ПДВ операцій з внесення нових основних фондів до статутних фондів платників податку, а також шляхом включення до складу витрат частки коштів, які направляються на придбання нових основних фондів четвертої (в редакції проекту) групи.
6. Найактуальнішим питанням, яке особливо турбує вітчизняних виробників (експортерів), є припинення дії механізму податкових векселів, що ставить в нерівне положення платників податку у стосунках з державою, а саме при наявності бюджетної заборгованості перед такими виробниками останні вимушені сплачувати ПДВ з імпортних операцій «живими» коштами, що призводить до вимивання оборотних коштів та погіршує фінансове становище підприємств.
Фахівці УСПП та Економічної ради розробили документ зауважень та пропозицій до проекту Податкового кодексу (майже на 200 сторінках) та спрямували його в робочу групу з підготовки закону фракції Партії регіонів в ВРУ, комітет ВРУ з питань податкової та митної політики.
За результатами робочих зустрічей з представниками Міністерства фінансів України та ДПА України з обговорення пропозицій підприємницького кола залишається ряд питань, які не знайшли підтримки з боку представників влади, а саме:
- щодо встановлення відповідальності податкових органів за порушення строків проведення перевірок з питань відшкодування ПДВ, надання відповідних висновків та несвоєчасне перерахування коштів з бюджету платникам податку;
- розширення права контролюючих органів в частині узгодження платником податків з органом державної податкової служби операцій із заставленим майном, в тому числі з тим, що використовується у господарській діяльності, а також в частині звернення стягнення на майно засновників суб’єктів господарювання (а стосовно фізичної особи – на власне майно), в частині накладення арешту на будь-яке майно фізичних осіб;
- відмови від консолідованої сплати податку на прибуток тими платниками, які мають відокремлені підрозділи, що фактично призводить до збільшення кількості платників податків на філії, які здійснюють господарську діяльність, мають самостійний баланс та відповідають критеріям бухгалтерського обліку щодо звітних сегментів;
- збільшення граничного обсягу доходу для реєстрації платником єдиного податку (для фізичних осіб - підприємців – з 500 тис. грн. до 1,9 млн. грн.; для юридичних осіб – з 2 млн. грн. до 3,8 млн. грн.), а також значне скорочення видів діяльності, на які не поширюється спрощена система оподаткування (цей перелік в останній редакції Проекту був розширений на основні види виробничої діяльності, у сфері культури, спорту та відпочинку, послуги почти та зв’язку, транспортні послуги). Такі дії влади фактично руйнують усю спрощену систему оподаткування;
- скасування запровадження додаткових ставок податку на прибуток, що встановлюватимуться на рівні місцевих органів самоврядування;
- зниження ставки оподаткування податком з доходів фізичних осіб пов’язаних з отриманням дивідендів, з 15 до 5 відсотків з 2013 року.
Економічна рада УСПП звертається до Президента України, Голови Верховної ради України, Прем’єр-міністра України з вимогою прислухатися до пропозицій і зауважень підприємницької спільноти та включити їх в редакцію проекту Податкового кодексу для другого читання. Додаток до листа Народного депутата України Кінаха А.К. № 288 від 23.06.2010 року Додаток 2 до листа Народного депутата України Кінаха А.К. № 297 від 01.07.10 року |
