Анатолій Кінах: Україна має ініціювати перед міжнародними партнерами зниження навантаження зовнішнього державного боргу

Анатолій Кінах: Україна має ініціювати перед міжнародними партнерами зниження навантаження зовнішнього державного боргу

22 червня 2022

На думку президента Українського союзу промисловців і підприємців, голови Національної тристоронньої соціально-економічної ради, війна – це трагічний форс-мажор. Руйнування логістики, інфраструктури, матеріальні і людські втрати тиснуть на бюджет країни, щомісяця на покриття його дефіциту треба не менше $5 млрд. 

За таких обставин потрібно ініціювати перед Міжнародним валютним фондом та іншими кредиторами питання щодо списання чи принаймні, як мінімум, реструктуризації зовнішнього боргу України.

На сьогодні зовнішній борг України складає 1,6 трлн грн або понад $57 млрд. За прогнозом МВФ, у 2022 році держборг України може сягнути понад 86% ВВП.

«Реструктуризація – це розтягування строків виплати. Враховуючи, що війна ще не закінчилася, а Україна вже має збитків в інфраструктурі 106 млрд. доларів, а в цілому по економіці – 600 млрд. доларів, то варто розуміти, що процес відновлення буде тривалим. Тут ми розраховуємо на розуміння і допомогу міжнародних партнерів, і, звичайно, беремо на себе зобов’язання виконувати власні домашні завдання по впровадженню інновацій, модернізації виробництва, формування сприятливого інвестиційного клімату. Потрібен перегляд боргових зобов’язань. Це виняткова ситуація, війна в серці Європи такого масштабу вперше з часів Другої світової», - підкреслив Анатолій Кінах.

За прогнозами Світового банку, за підсумками 2022 року ВВП України через війну і дії росії по блокуванню морських портів, свідомому обстрілі цивільної та транспортної інфраструктури впаде на 30-35%.

«Зараз є вікно можливостей в перемовинах із західними партнерами в цьому напрямі. Треба зняти тиск боргового навантаження на бюджет під час війни. Турбує, що тут немає єдиної політики. Такі заяви лунають в парламенті, профільний комітет не підтримує, фінансовий блок уряду теж, НБУ займає нейтральну позицію, експерти щось коментують в публічному просторі.. Це неправильно, має бути єдина політика держави. Варто тверезо оцінити наші можливості і перспективи», - переконаний президент УСПП.

Паралельно із цим уряд та Нацбанк повинні сконцентруватися на скороченні дефіциту бюджету. І це повинні бути не повернення старих податків чи різке підвищення облікової ставки. Необхідна адресна, вивірена промислово-підприємницька політика розвитку економіки воєнного стану. Що сюди входить? Своєчасне  повернення ПДВ, збільшення і адресний підхід до термінів повернення валютної виручки, курсова валютна політика, доступ до фінансових ресурсів тощо.

Також критично важливим є доступ бізнесу, виробників до фінансових ресурсів. Багато підприємств мають поруйновану інфраструктуру, вкрадене чи розграбоване окупантами дороговартісне обладнання. Банківська система за сприяння НБУ повинна закрити цю проблему. За досвідом інших країн (щоправда, не воєнного часу) є кілька варіантів. Наприклад, якщо банки кредитують пріоритетні економічні проєкти, то ці кошти зараховуються їм в обов’язковому резерві і т.д.

Окрім того, Анатолій Кінах вважає, що НБУ варто вже переглянути режим фіксованого курсу. На початку це був здебільшого правильний крок, але розрив між офіційним та ринковим курсом вже перевищив 6,5 грн. Експортери втрачають при конвертації валюти за невигідним для себе курсом. Потрібно повертатися до плаваючого курсу або ж встановити перехідний етап. Однозначно не слід лишати подвійний курс.

Слід зазначити, що УСПП постійно проводить комунікації із Радою Національного банку України, її представники входять до складу Антикризового штабу допомоги бізнесу і промисловості, створеного під егідою ділового союзу.


до списку новин

Представлено директора виконавчої дирекції ФССУ
Об’єднання організацій роботодавців України (ООРУ) вітає призначення директора виконавчої...

Приєднатися до ООРУ