В Україні повинна бути більш чітка політика щодо імпорту – ООРУ

Перш за все, варто відзначити, що ділову спільноту турбує незлагодженість дій та прогнозів в економіці між ключовими владними установами – урядом і Національним банком. Уряд прогнозує падіння експорту на -14%, а Нацбанк – зростання на +1%. Кабмін передбачає ріст імпорту в 2023 році на +1%, а Національний банк – аж на +24%.

Через це, у тому числі, важко визначити, якою ж є державна політики підтримки національного виробника, захисту внутрішнього ринку від засилля імпорту тощо.

Чим загрожує масовий імпорт продукції, що  також виробляється в Україні? Скороченням внутрішнього ринку, який для українських виробників є головним. Менше попиту – скорочення виробництва – скорочення робочих місць та податкових надходжень.

У лютому 2023 Україна експортувала товарів на $3,32 млрд, а імпортувала на $5,03 млрд.

Чи виправданий масований імпорт? У деяких секторах так, в інших ні. До прикладу, спрощення ввезення товарів військового призначення, безпілотників, необхідного для ОПК обладнання і комплектуючих – 100% правильне рішення.

В період енергокризи безмитне ввезення генераторів – також, але на обмежений період із одночасними заходами по локалізації виробництва.

Проте в інших сферах – АПК, переробки, будматеріалів тощо, по-перше, потрібно робити аналіз, чи не конкурує імпортований товар із місцевою продукцією, а якщо так – обрати механізми захисту внутрішнього ринку. Наприклад, запровадити додаткове оподаткування окремих категорій товарів, при цьому не чіпаючи критичний імпорт. З цього логічно випливає наступне: категорії критичного імпорту мають бути максимально продуманими і справді заносити туди варто тільки ті позиції, без яких оборонка чи економіка не можуть обійтися. Не варто повторювати ситуацію з минулого року, коли в перелік критичного імпорту додавалося все: від бананів до техобладнання.

Ми виступали проти ідеї Нацбанку ввести 10-відсотковий збір на увесь імпорт, яка циркулювала в публічному просторі в серпні минулого року і раді, що від неї все ж відмовилися. Потрібен саме диференційований підхід і постійний моніторинг ситуації.

Наприклад, в аграріїв величезна проблема із добривами: їх вносять зараз тільки 25% від потреби. Звичайно, ця позиція зараз активно імпортується, проте поступово відновлюють свою роботу українські заводи. Нещодавно про це повідомила прес-служба "Сумихімпром", одного із найбільших виробників добрив в Україні.

За наявності українського продукту – пріоритет в торгівельних мережах, при державних тендерах тощо – має віддаватися йому.

Щоб український продукт виготовлявся – необхідно дати можливість виробникам працювати. Це і покращення адміністрування податків, максимальна дерегуляція діяльності, доступ до кредитних ресурсів для поповнення обігових коштів і багато чого іншого. Тільки так українська економіка буде відновлюватися.