Промисловці очікують від Мінстратегпрому більш інтенсивної спільної роботи

В Україні не було чіткої політики модернізації промисловості як до повномасштабної війни, так і зараз. Досі не прийнятий закон про промислову політику. План відновлення України не супроводжується секторальними програмами індустріально-інноваційного розвитку. Падіння в промисловості за підсумками 2022 року складає до 35%.

Якщо Україна прагне більшого зростання ВВП, ніж 1-2% в рік, їй необхідно зосередитися на формуванні та реалізації сучасної промислової політики – із врахуванням інтеграції в ЄС.

Принципово важливо зараз відійти від сировинної структури економіки, яка не створює достатньої кількості робочих місць та рівня платоспроможності внутрішнього ринку.

Ключову роль в цьому процесі має зайняти Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості, яка повинне координувати дії уряду, парламенту, інших державних структур в даному напрямі. Поки ж відомство займає доволі пасивну позицію.  

На цьому наголошують в ООРУ.

Два місяці тому Верховна Рада призначила нового міністра з питань стратегічних галузей промисловості України - Олександра Камишіна. Міністерство вже провело певні реорганізації, відтак, переконані в УСПП, вже давно час для інтенсифікації діалогу по ключовим напрямкам.

Йдеться про потребу прийняття відповідного пакету законів та необхідних програм підтримки для галузей в умовах воєнного часу, з подальшою їх модернізацією.

За нещодавніми підрахунками ООРУ, такий підхід в середньостроковій перспективі дав би можливість створити 600 тис. робочих місць в Україні, прискорити повернення біженців, створивши на внутрішньому ринку гідні умови праці та її оплати.

Безумовно, першочергово йдеться про оборонно-промисловий комплекс. Україні необхідно нарощувати виробництво власних БК, ракетних комплексів, відкривати майданчики по ремонту і обслуговуванню техніки, переданої нам західними партнерами. Ділова спільнота привітала рішення німецького концерну Rheinmetall заснувати спільне підприємство з «Укроборонпромом», щоб ремонтувати і виробляти танки в Україні.

«Це має бути системна політика самої України – залучати чимбільше інвестицій та локалізувати виробництво (де це можливо з міркувань безпеки). Німеччина самостійно оголосила про страхування воєнних ризиків для своїх інвесторів в Україні, тому цілком можливо, що рішення Rheinmetall є продовженням цього процесу. Відтак, напрошується питання: чому Україні б не запропонувати таке страхування для всіх іноземних інвесторів? Потрібне заснування відповідного Фонду за участі міжнародних фінансових інституцій, партнерів та проактивна позиція нашого уряду», - наголосив голова ООРУ, президент УСПП, голова Антикризового штабу стійкості економіки в умовах війни Анатолій Кінах.

Те ж саме стосується вітчизняного авіапрому. Його робота може бути підсилена кооперацією із західними партнерами, а для цього потрібна стратегічна візія на середньо- і довгостроковий період.

Водночас, в Українському союзі промисловців і підприємців закликають Мінстратегпром не обмежуватися виключно ОПК, авіа-, суднобудуванням, а опікуватися і такими галузями, як гірничо-металургійний комплекс, наприклад.

Тут ситуація критична, адже і падіння виробництва, і експорту за минулий рік склало більше 70%. Якщо нічого не робити, то в 2023 році цей показник падіння може збільшитися до 85%. Галузь зазнала великих руйнувань через російську збройну агресію, зруйновані два найбільших металургійних комбінати країни: ММК ім. Ілліча та «Азовсталь». Блокування рф морських портів України практично зупинило експорт. Промисловці виступають за ухвалення і реалізацію Кабміном Плану забезпечення функціонування та розвитку ГМК. Такий план, опрацьований в уряді, але здебільшого містить заходи моніторингового характеру, не орієнтований на досягнення конкретних зрушень у стислі терміни та загалом не відповідає поточним очікуванням металургів. УСПП, Антикризовий штаб вже звернулися до Президента, КМУ, РНБОУ.

«Слід аби просуванням цього Плану для ГМК займався Мінстратегпром. Адже це стратегічна, бюджетоутворююча галузь промисловості, що досі, попри війну, є однією з небагатьох прибуткових в Україні. До війни в ній працювало півмільйона українців», - підкреслили в ООРУ.

Загалом же, міністерство спільно із виробниками, експертними організаціями повинне відстоювати покращення доступу підприємств до кредитів, створення прогнозованого і стабільного податкового поля, удосконалювати політику локалізації, імпортозаміщення.

«Ми пропонуємо разом підготувати план першочергових заходів із законодавчого забезпечення тих ініціатив, що вже пройшли обговорення з експертами і знайшли підтримку представників реального сектору економіки», - зазначив Анатолій Кінах.

Мінстратегпром має оцінити поточну структуру економіки, виділити найбільш проблемні питання та ініціювати перед урядом та ВРУ негайні заходи. Адже минулоріч падіння ВВП перевищило 30%, відновлення економіки йде вкрай повільно, значні темпи релокації українських підприємств за кордон.

Окрім того, План відновлення України, що вже рік презентується на міжнародних майданчиках, має супроводжуватися програмами індустріального розвитку, модернізації промисловості, декарбонізації тощо. Україна має відійти від сировинної моделі економіки, впроваджувати стандарти ЄС як частини процесу євроінтеграції. Без цього годі очікувати створення необхідної кількості та якості робочих місць в Україні, що потрібно для відновлення людського потенціалу.

«Зараз до нас прикута увага всього світу. Сили оборони, ЗСУ  продемонстрували вражаючу стійкість і доблесть. Саме тому в Україну пішли донорські кошти підтримки. Ми не повинні змарнувати це вікно можливостей: слід модернізувати структуру нашої економіки, зробити ставку на виробництво товарів із високою доданою вартістю. Нещодавня так звана «зернова криза» в деяких країнах ЄС тільки підтверджує тезу, що Україні слід розвивати власну промисловість і постачати продукти переробки, а не сировину», - переконаний президент УСПП.

Відтак, діловий союз сподівається, що новий керівник Мінстратегпрому докладе зусиль до налагодження ефективного діалогу з виробниками, бізнес-асоціаціями, науковими інституціями та роботи по окресленим напрямкам, стане драйвером змін в промисловій політиці держави.

ООРУ співпрацює із міністерством з часу його створення в 2020 році і разом партнери вже домоглися певних успіхів – від прийняття закону про локалізацію виробництва, до низки державних галузевих програм. Нині, в умовах воєнного часу, їх належить адаптувати до нових реалій та стратегічних завдань.

Нагадаємо, пропозиції ООРУ, УСПП, Антикризового штабу враховані в проєкті рішення РНБОУ «Стійкість економіки в умовах воєнного стану» та в проєкті рішення слухань Комітету з питань економічного розвитку ВРУ. Обидва документи, як очікується, будуть затверджені наприкінці цього місяця.